ТОВ працюють за новими правилами

Цивільні права та обов’язки виникають на підставі договорів та інших правочинів (ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України; ЦК). Аби правочин визнали, товариство має дотримати вимог, що стосуються договорів, а керівник — довести свої повноваження на вчинення правочину.

Раніше від імені товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) діяла дирекція — в межах установчих документів (ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 № 1567-ХІІ). На підставі цієї норми учасники ТОВ часто визначали в установчих документах вартісну межу, за якої правочини укладали за спільною згодою. Якщо директор укладав договір, вартість якого перевищувала зазначену межу, вважали, що він перевищив повноваження. Це давало змогу судам визнавати правочин недійсним.

Цей критерій змінився 17.06.2018, коли набрав чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (далі — Закон про ТОВ). У статтях 44-46 встановлено нові правила укладення значних правочинів і правочинів, у вчиненні яких є заінтересованість (правочинів із заінтересованістю).

Пояснимо, на що вплинуть нові правила.

Які вимоги до значного правочину

Чи визнавати правочин значним, залежить передусім від вартості предмета правочину.

Так, значним є правочин, якщо вартість майна, робіт чи послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50% вартості чистих активів ТОВ станом на кінець попереднього кварталу (ч. 2 ст. 44 Закону про ТОВ).

Як визначають правочини із заінтересованістю

Правочин вважають таким, щодо якого є заінтересованість (ст. 45 Закону про ТОВ), якщо його укладають із:

• посадовою особою ТОВ або її афілійованою особою;
• учасником, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє часткою, що становить 20% статутного капіталу ТОВ, або його афілійованими особами;
• юридичною особою, в якій будь-яка з перелічених вище осіб є членом органу ТОВ;
• іншою особою, визначеною статутом ТОВ.

Коли потрібна згода на правочин

Значний правочин і правочин із заінтересованістю потребують попереднього схвалення. Але порядок їх схвалення має певні відмінності.

Рішення надати згоду на вчинення значного правочину ухвалюють винятково загальні збори учасників (ч. 2 ст. 44 Закону про ТОВ).

А от порядок надання згоди вчинити правочин, щодо якого є заінтересованість, можна визначити у статуті товариства (ст. 45 Закону про ТОВ).

Загальні збори, у яких взяли участь усі учасники ТОВ, можуть одностайним рішенням внести до статуту/вилучити з нього або змінити положення про порядок надання згоди на вчинення правочинів. Та якщо учасники не дійшли згоди, правила статті 45 Закону про ТОВ не застосовують.

Чи потрібна згода, якщо директор — засновник

Директор ТОВ може укладати будь-який договір, якщо на кінець попереднього кварталу вартість предмета договору не перевищує 50% чистих активів товариства. Інакше йому доведеться отримати згоду загальних зборів.

Коли ТОВ має лише одного учасника, він одноосібно вирішує питання, що належать до компетенції загальних зборів (ч. 1 ст. 37 Закону про ТОВ).

Тобто він самотужки має ухвалити рішення вчинити значний правочин. Як саме оформити цей документ, закон не визначає. Але його обов’язково потрібно скласти письмово (ч. 1 ст. 37 Закону про ТОВ).

Коли ТОВ має змінити свій статут

Статут ТОВ має відповідати Закону про ТОВ. Утім, законодавці передбачили перехідний період — ТОВ мають привести свої статути у відповідність до Закону про ТОВ до 17.06.2019.

До цього терміну положення статуту ТОВ, що не відповідають Закону про ТОВ, залишаються чинними в частині, що відповідає законодавству станом на 17.06.2018 (п. 3 гл. VIII Закону про ТОВ).

Тобто наразі статути ТОВ є чинними, навіть якщо вони суперечать Закону про ТОВ. Та є одне але. Якщо протягом року ТОВ внесли до статуту бодай одну зміну, перехідний період в один рік для них уже не діятиме. За першої зміни, яку ТОВ внесло до статуту, такий статут слід переробити.

Які наслідки порушень

Якщо значний правочин і правочин із заінтересованістю вчинили, порушивши порядок, то він створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки ТОВ з моменту його вчинення, лише якщо надалі його схвалили у вставленому порядку.

Якщо ж надалі правочину не схвалили, настають наслідки недійсного правочину.

Усе, що втратило товариство через укладений значний правочин або правочин із заінтересованістю, відшкодовуватимуть йому не посадові особи, а контрагент за таким правочином у порядку реституції (ст. 216 ЦК).

Усе, що одна сторона за недійсним правочином передала другій стороні, не є збитками, тому все це слід повернути (ст. 216 ЦК). Якщо ж правочин не визнали недійсним, підстав застосовувати цю статтю немає. Може йтися лише про відшкодування збитків.

Але не варто боятися того, що будь-який правочин може виявитися значним. Правило статті 46 Закону про ТОВ про те, що подальше схвалення правочину товариством створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки товариства, діє лише тоді, коли ТОВ доведе, що контрагент знав чи не міг не знати про такі обмеження (ч. 3 ст. 46 Закону про ТОВ).