Коли у підприємства виникає потреба зареєструватися платником ПДВ, воно зазвичай не встигає одночасно завершити всі господарські операції. З’ясуємо, за якими правилами слід оподатковувати перехідні операції та які ПДВ-наслідки матимуть операції, що підприємство розпочало до реєстрації платником ПДВ
Коли реєструєтеся платником ПДВ, не лише отримуєте право на податковий кредит. Водночас набуваєте й обов’язку нараховувати ПДВ-зобов’язання, складати і реєструвати податкові накладні.
І ПДВ-зобов’язання, і податковий кредит зазвичай визнають на дату події, що сталася раніше, — проведення/отримання оплати чи відвантаження/отримання товарів. Іноді постачальник або покупець змінює свій статус платника ПДВ саме у проміжок часу між першою і другою подіями. Про ПДВ-наслідки таких перехідних операцій зараз і поговоримо.
Коли реєструватися платником ПДВ
Найчастіше суб’єкт господарювання реєструється платником ПДВ в обов’язковому порядку — коли досягне обсягу оподатковуваних ПДВ операцій в 1 млн грн*. Дехто реєструється добровільно. Іноді потреба зареєструватися платником ПДВ виникає, коли змінюють систему оподаткування.
Наразі для платників ПДВ як на спрощеній, так і на загальній системі встановили єдиний звітний період — місяць. Тож коли переходите на іншу систему оподаткування без зміни статусу платника ПДВ, складнощів не виникає. Інша річ, коли зміна системи оподаткування або міграція поміж групами єдиного податку зумовлює зміну статусу платника ПДВ.
Отже, платник переходить із загальної системи без ПДВ на єдиний податок третьої групи зі ставкою 3%. Ставка єдиного податку 3% передбачає обов’язкову реєстрацію платником ПДВ. Реєстраційну заяву № 1-ПДВ (далі — заява) подайте не пізніше ніж за 15 календарних днів (к. дн.) до початку кварталу, з якого плануєте перейти на сплату єдиного податку 3% + ПДВ (пп. 3 п. 3.6 Положення № 1130). У такий самий строк маєте подати і заяву про перехід із загальної на спрощену систему оподаткування.
Коли переходите зі сплати єдиного податку за ставкою 5% на ставку 3%, подавайте заяву не пізніше ніж за 10 к. дн. до початку календарного місяця, з якого застосовуватимете ставку 3% (п. 183.4 Податкового кодексу України; ПК).
Заяву про перехід з єдиного податку зі ставкою 5% на загальну систему можете подати у два строки:
- за обов’язкової реєстрації — не пізніше ніж 10-го числа першого календарного місяця, в якому перейшли на сплату інших податків і зборів, встановлених ПК (п. 183.4 ПК);
- у разі добровільної реєстрації — не пізніше ніж за 10 к. дн. до початку податкового періоду, з якого станете платником ПДВ і матимете право формувати податковий кредит і складати податкові накладні (п. 183.3 ПК).
Як оподатковувати
У загальному випадку ПДВ-зобов’язання визначають на дату першої події — зарахування коштів або відвантаження товарів (п. 187.1 ПК). Якщо перша подія відбулася:
- під час реєстрації платником ПДВ — нарахуйте податкові зобов’язання, складіть податкову накладну і зареєструйте її у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН);
- до реєстрації платником ПДВ або після її анулювання — податкових зобов’язань не нараховуйте.
Зауважте: якщо до реєстрації платником ПДВ отримали часткову оплату/частково відвантажили товар, ПДВ-зобов’язання виникають лише щодо частини операції, яку провели після того, як набули статус платника ПДВ.
Отже, коли повністю поставили товар або отримали оплату до реєстрації платником ПДВ, зобов’язань із ПДВ не визначайте. Але є винятки:
- коли застосовуєте касовий метод, у разі отримання оплати після реєстрації платником ПДВ визначте зобов’язання з ПДВ;
- якщо операцію оплачують за бюджетні кошти, податкові зобов’язання визначайте на дату зарахування цих коштів на банківський рахунок або дату отримання компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості за зобов’язаннями перед бюджетом (п. 187.7 ПК).
Включайте суми ПДВ до податкового кредиту на дату події, що сталася раніше, — проведення оплати або отримання товарів/послуг (п. 198.2 ПК). Тобто, якщо перша подія відбулася до реєстрації платником ПДВ, постачальник складає податкову накладну на неплатника ПДВ. За другою подією покупець вже у статусі платника ПДВ не матиме права на податковий кредит. Адже право на податковий кредит виникає лише тоді, коли перша подія з придбання відбувається після реєстрації платником ПДВ. Звісно, за наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної від постачальника. Виняток — коли застосовуєте касовий метод. Тоді маєте право на податковий кредит, якщо провели оплату після реєстрації платником ПДВ. Тобто другою подією є оплата.
Зауважте, у разі постачання за бюджетні кошти особливий порядок передбачений лише для визначення податкових зобов’язань — на дату надходження коштів від покупця (п. 187.7 ПК).
Податковий кредит визначайте у загальному порядку за правилом першої подїї. Наприклад, для виконання робіт для бюджетної організації отримали від постачальника матеріали до реєстрації платником ПДВ. Оплатили матеріали вже у статусі платника ПДВ. У цій ситуації податкові зобов’язання визначайте на дату отримання коштів від бюджетної організації. А права на податковий кредит не матимете.
Утім, інколи податківці наполягають, що треба нарахувати податкові зобов’язання на підставі пункту 198.5 ПК на суму податкового кредиту, що сформували за правилом першої події вже після ПДВ-реєстрації.
Зокрема, такого висновку ДФС дійшла щодо ситуації, коли перша подія — отримання попередньої оплати сталася до того, як підприємство набуло статусу платника ПДВ. Відповідно, ПДВ-зобов’язань у нього не виникало. Вже у статусі платника ПДВ підприємство придбало товар та отримало податковий кредит від постачальника. Після цього здійснило його поставку в рахунок отриманої попередньої оплати — це друга подія. Тож, на думку податківців, щоб нівелювати податковий кредит, підприємство має нарахувати компенсувальні зобов’язання на підставі пункту 98.5 ПК, як у разі, коли використовує товар у неоподатковуваних операціях (індивідуальна податкова консультація (ІПК) ДФС від 13.06.2019 № 2716/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Такий висновок податківців є спірним. Адже у пункті 198.5 ПК чітко визначено, за якими операціями, що не є об’єктом оподаткування, слід нараховувати умовний ПДВ. І цей перелік не містить постачання товарів/послуг у статусі неплатника ПДВ. Тож нарахування компенсувальних ПДВ-зобов’язань за операціями, коли перша подія — постачання товарів припала на статус неплатника ПДВ, не відповідає умовам пункту 198.5 ПК.
У разі часткової оплати/постачання до отримання статусу платника ПДВ визначайте ПДВ-зобов’язання на частину оплати/вартості постачання, що надходить після реєстрації платником ПДВ. Те що договір на постачання укладали до реєстрації платником ПДВ і ціну в ньому визначили без ПДВ, на думку податківців, не має значення:
У випадку якщо платник податку перебуває на загальній системі оподаткування або на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності третьої групи зі сплатою єдиного податку за ставкою у розмірі 3 відс., що передбачає сплату ПДВ, то при здійсненні таким платником податку операцій з постачання товарів/послуг, місцем постачання яких визначено митну територію України, база оподаткування ПДВ визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. Тобто ПДВ додається до такої договірної вартості».
Аргументи податківців:
- постачальник товарів/послуг має додавати ПДВ до ціни товарів/послуг, а не віднімати його (пп. 194.1.1 ПК);
- податкові зобов’язання визначають на основі договірної вартості товарів/послуг (п. 188.1 ПК).
Щоб уникнути суперечок із податківцями, обумовте у додатковій угоді до договору постачання збільшення ціни товару на суму ПДВ. А ще ліпше — внесіть зміни до договору про те, що суми ПДВ входять до ціни товару/послуги, які постачаєте після ПДВ-реєстрації. Зважайте на норми пункту 188.1 ПК, який встановлює мінімальну базу оподаткування операцій з постачання товарів/послуг:
…база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни).
Якщо ціна товару/послуги після віднімання ПДВ буде нижчою за мінімальну базу, донарахуйте податкові зобов’язання і складіть дві податкові накладні:
- одну — звичайну на фактичну ціну постачання товарів/послуг, яку надайте покупцеві;
- другу — зведену на суму перевищення бази оподаткування — ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості — над фактичною ціною постачання.
Обидві податкові накладні зареєструйте в ЄРПН у визначені ПК строки.
Посилання:
https://egolovbuh.mcfr.ua/859780