fbpx
Середа , Червень 29 2022
Главная / Новини / Аутсорсинг / «Залізне» право на податковий кредит з 1 липня 2017 року

«Залізне» право на податковий кредит з 1 липня 2017 року

«Багатообіцяюча» норма. З 1 липня 2017 року, потрібно розуміти, як винагорода за введення режиму призупинення реєстрації податкової накладної запрацює абз. 3 п. 201.10 ПКУ. У ньому вказано, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені і зареєстровані після 1 липня 2017 року, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для відображення податкового кредиту і не потребують будь-якого додаткового підтвердження.

Одночасно із цим унаслідок непотрібності кане в Лету і «ліберальна» норма (з останнього абзацу п. 201.10 ПКУ), яка встановлювала право платника показати податковий кредит за податковою накладною, що містить помилки в обов’язкових реквізитах, які не заважають ідентифікації операції. Пам’ятаєте її ?

«Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (окрім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту».

В абз. 11 того ж п. 201.10 ПКУ є пряма вказівка, що такі помилки не можуть бути перешкодою для реєстрації податкової накладної. Сполучаємо її з 1-липневою нормою про те, що складена і зареєстрована після 1 липня 2017 року податкова накладна є для покупця достатньою підставою для відображення податкового кредиту і не потребує будь-якого додаткового підтвердження. І непотрібність норми з останнього абзацу п. 201.10 ПКУ стає очевидною.

Тобто, по суті, нововведення означають, що якщо податкова накладна пройшла реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, то жодних «причіпок» до неї вже не може бути. Ні помилки в обов’язкових реквізитах, ні правочини з «підозрілим» контрагентом не можуть бути приводом для зняття податкового кредиту з операції.

З 1 липня 2017 року податкові накладні / розрахунки коригування, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, повинні «безапеляційно» підтверджувати податковий кредит.

При цьому введення цієї норми вельми обґрунтоване. Адже з 1 липня 2017 року податкова накладна проходитиме вже два етапи перевірки в Єдиному реєстрі податкових накладних:

1-й етап — загальний (як було раніше). Так, у п. 12 Порядку № 1246* вказано, що при потраплянні податкової накладної в ДФС на реєстрацію перевірятиметься, зокрема, наявність помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів податкової накладної.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246.

Якщо цей етап пройдений, то жодних причіпок до реквізитів податкової накладної вже бути не повинно.

Важливо! Податкова накладна, як і раніше, повинна надавати можливості ідентифікувати операцію. Інакше виникне запитання: а чи були підстави взагалі її складати? Але про це скажемо нижче.

2-й етап — перевірка «на ризиковість». На цьому етапі відловлюватиметься «фіктивний» податковий кредит за критеріями ризиковості. Якщо податкова накладна відповідатиме цим критеріям, її реєстрацію призупинять і платникові доведеться подавати податківцям документи, необхідні для прийняття рішення про відновлення реєстрації податкової накладної.

Якщо реєстрація податкової накладної буде призупинена і після подання податківцям документів комісія прийме рішення про відновлення її реєстрації, то що ще можна «пред’явити» до цієї податкової накладної під час перевірки . При цьому вважаємо, що в податківців немає права в ході перевірки пред’являти претензії стосовно «реальності» податкового кредиту і в тому випадку, якщо податкова накладна пройшла реєстрацію без будь-яких зауважень.

По суті, «проходження» цього етапу означає, що податкова накладна пройшла перевірку на «істинність» податкового кредиту.

Відповідно, якщо є (1) зареєстрована податкова накладна і (2) первинка під неї, то є і право платника на податковий кредит. Усе — більше жодних вимог немає.

Сподіваємося, що так і відбуватиметься на практиці. Інакше який сенс тоді в цій багатообіцяючій нормі?!

Чи всі помилки в податковій накладній на ділі простимі? Зрозуміло, що Єдиний реєстр податкових накладних не може відстежити всіх помилок в обов’язкових реквізитах податкової накладної. Ну, наприклад, тієї ж дати податкової накладної або номенклатури товарів.

Тому незважаючи на «залізне» право на податковий кредит, податкова накладна, як і раніше, повинна надавати можливості ідентифікувати конкретну операцію. Адже норму про те, що право на податковий кредит нерозривно пов’язане з фактом придбання або виготовлення товарів/послуг ( п. 198.3 ПКУ), ще ніхто не скасовував.

Тобто податкова накладна повинна надавати чітке уявлення про те, що йдеться про постачання товару/послуги, вказаних у первинці.

Тому, наприклад, помилкова податкова накладна, навіть якщо вона зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, ясна річ, не надасть права на податковий кредит.

Із цієї ж причини з обережністю потрібно підходити і до помилок у: (1) даті податкової накладної; (2) номенклатурі товарів; (3) сумі ПДВ і загальній сумі постачання. Адже в цьому випадку іноді достатньо важко буде довести, що йдеться саме про ту операцію, яка вказана в первинці. Тому із цими реквізитами краще не ризикувати.

А ось якщо первинка під операцію є і податкова накладна дозволяє визначити, що йдеться саме про цю операцію, то далі стосовно такої податкової накладної претензій бути не може.

За матеріалами Бухгалтер 911

Смотри также

Про особливості звітування з ЄСВ у перехідний період

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *