КОНСУЛЬТУЄ МIНIСТЕРСТВО СОЦIАЛЬНОЇ ПОЛIТИКИ УКРАЇНИ
Департамент заробiтної плати та умов працi
Про робочi (посадовi) iнструкцiї та
виконання додаткового обсягу робiт
ПИТАННЯ 1: Чи потрiбно роботодавцю обов’язково розробляти робочi iнструкцiї на всi робiтничi професiї згiдно з квалiфiкацiйними розрядами, передбаченими штатним розписом пiдприємства, або достатньо користуватися квалiфiкацiйними характеристиками (завдання та обов’язки) вiдповiдних Довiдникiв квалiфiкацiйних характеристик професiй робiтникiв?
ВIДПОВIДЬ 1: Згiдно зi ст. 29 КЗпП до початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов’язаний роз’яснити працiвниковi його права й обов’язки, поiнформувати.пiд пiдпис про умови працi та визначити його робоче мiсце.
Робоча (посадова) iнструкцiя є тим документом, у якому визначено конкретнi завдання та обов’язки працiвника, його права та вiдповiдальнiсть.
Отже, за наявностi робочої (посадової) iнструкцiї потенцiйний працiвник буде чiтко знати права та обов’язки, що покладаються на нього пiд час виконання ним роботи, що унеможливить конфлiкт мiж ним i роботодавцем з приводу їхнього виконання.
Вiдповiдно до Загальних положень Довiдника квалiфiкацiйних характеристик професiй працiвникiв (далi – Загальнi положення), якi мiстяться у випуску 1 «Професiї працiвникiв, що є загальними для всiх видiв економiчної дiяльностi» Довiдника, затвердженого наказом Мiнпрацi України вiд 29.12.2004 р. № 336, робочi (посадовi) iнструкцiї складаються для працiвникiв усiх посад, зазначених у штатному розписi. Виняток можуть становити окремi керiвники, правове положення яких визначено статутом (положенням) пiдприємства, установи, органiзацiї або вiдповiдного пiдроздiлу, де зазначено основнi завдання, обов’язки, права i вiдповiдальнiсть за виконання покладених на них функцiй.
Загальними положеннями також передбачено, що конкретний перелiк робочих (посадових) обов’язкiв визначається робочими (посадовими) iнструкцiями працiвникiв усiх категорiй, якi розробляються i затверджуються роботодавцями на базi типових квалiфiкацiйних характеристик з урахуванням конкретних завдань та обов’язкiв, функцiй, прав, вiдповiдальностi працiвникiв й особливостей штатного розпису пiдприємства, установи, органiзацiї.
Якщо виникає потреба, завдання та обов’язки, включенi до типової квалiфiкацiйної характеристики тiєї чи iншої професiї (посади), можуть бути розподiленi мiж окремими виконавцями або коло завдань та обов’язкiв окремих працiвникiв може бути розширене з дорученням їм робiт, передбачених для рiзних груп професiй (посад), рiвних за складнiстю, виконання яких не потребує iншої спецiальностi, квалiфiкацiї.
Крiм того, в усiх записах про виконуванi роботи (штатний розпис, запис до трудових книжок тощо) має вживатися повна назва професiї (посади) вiдповiдно до квалiфiкацiйної характеристики з квалiфiкацiйною категорiєю або розрядом, наприклад, «iнженер I категорiї»; «слюсар-iнстру-ментальник шостого розряду»; «лаборант електромеханiчних випробувань та вимiрювань п’ятого розряду» тощо.
Таким чином, на кожну професiю (посаду), зазначену в штатному розписi, складається окрема робоча (посадова) iнструкцiя. Якщо за певними професiями (посадами) працiвникiв вiдповiдного пiдприємства визначаються однаковi завдання, обов’язки, права та вiдповiдальнiсть, то в цьому разi може складатися одна робоча (посадова) iнструкцiя.
Слiд зауважити, що до робочих (посадових) iнструкцiй може бути внесено змiни, доповнення лише на пiдставi наказу керiвника пiдприємства, установи, органiзацiї за згоди працiвника.
ПИТАННЯ 2: Водiєвi-вантажного автомобiля органiзацiї пiсля навчання за програмою пiдготовки машинiстiв пiдйомникiв у мiсцевому навчальному центрi робiтничих професiй доручено керiвництво самохiдним пiдйомником.
Чи є сумiщенням виконання працiвником поряд зi своєю основною роботою водiя, обумовленою трудовим договором, додаткового обсягу робiт за iншою професiєю – машинiста пiдйомника i як має оплачуватися його праця за двома професiями в разi вiдсутностi в штатному розписi професiї машинiста автовишки i автогiдропiдiймача?
ВIДПОВIДЬ 2: За статтею 105 КЗпП працiвникам, якi виконують на тому самому пiдприємствi, в установi, органiзацiї поряд зi своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за iншою професiєю (посадою) або обов’язки тимчасово вiдсутнього працiвника без звiльнення вiд своєї основної роботи, провадиться доплата за сумiщення професiй (посад) або виконання обов’язкiв тимчасово вiдсутнього працiвника.
Розмiри доплат за сумiщення професiй (посад) або виконання обов’язкiв тимчасово вiдсутнього працiвника встановлюються на умовах, передбачених колективному договорi.
Водночас пунктом 2 постанови Ради Мiнiстрiв СРСР вiд 04.12.81 р. № 1145 «Про порядок i умови сумiщення професiй (посад)» (є чинним на територiї України згiдно з постановою Верховної Ради України вiд 12.09.91 р. № 1545-ХII «Про порядок тимчасової дiї на територiї України деяких актiв законодавства Союзу РСР» у частинi, що не суперечить Конституцiї та законам України) передбачено, що сумiщення професiй (посад) передбачає виконання працiвником водночас зi своєю основною роботою за трудовим договором додаткової роботи за iншою професiєю (посадою) i виконання обов’язкiв тимчасово вiдсутнього працiвника без звiльнення вiд своєї основної роботи на одному й тому самому пiдприємствi, в установi, органiзацiї за згоди працiвника впродовж установленої законодавством тривалостi робочого дня (робочої змiни), якщо це економiчно доцiльно i не призводить до погiршення якостi продукцiї, виконання робiт, обслуговування населення.
Основною вимогою пiд час сумiщення професiй (посадi мають бути вакантнi штатнi одиницi у штатному розписi пiдприємства за сумiшуваною професiєю (посадою).
У Нацiональному класифiкаторi України ДК 003:2010 «Класифiкатор професiй» (далi – Класифiкатор професiй), затвердженому наказом Держспоживстандарту вiд 28.07.2010 р. № 327, передбачено двi рiзнi назви професiй: «водiй автотранспортних засобiв» (код 8322) i «машинiст автовишки та автогiдропiдiймача» (код 8333).
Отже, якщо в штатному розписi пiдприємства вiдсутня штатна одиниця за професiєю «машинiст автовишки та автогiдропiдiймача», то виконання робiтником додаткового обсягу робiт за цiєю професiєю поряд зi своєю основною роботою водiя автотранспортних засобiв, обумовленою трудовим договором, не є сумiщенням й оплата йому цiєї додаткової роботи не провадиться.
Слiд зауважити, що згiдно зi ст. 31 КЗпП власник або уповноважений ним орган не має права вимагати вiд працiвника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. Розширення трудових обов’язкiв працiвникiв можливе лише за згоди працiвника.
Головний спецiалiст,
Тетяна КОСУХIНА
“Праця i зарплата” N 36 (1000), 28 вересня 2016 р.м
По материалам Навчальний центр “Домінанта”